Під час війни з с.Роздолля до Німеччини були вивезені на каторжні роботи 22 юнаків і дівчат, з них двоє не повернулися додому. Один загинув у концтаборі, другий - зник безвісти.
Ольга Іванівна розповіла, що вона перебувала у багатонаціональному таборі№4, який знаходився на околиці м.Дрездена. Працювала на кухні кухарем, готувала їжу для робітниківвсіх підприємств міста. Робочий день тривав з 3.00 до 22.00 години. Праця була дуже виснажлива, хоч і працювала на кухні, але споживала такий пайок як і всі, лишньої їжі зїсти було неможливо. Під час бомбардування міста американськими літаками (8.01.1945 року) їдальню повністю було зруйновано. Всі працівники кинулися навтікача. Ольга Іванівна добиралася до рідної землі шість місяців. Протягом цього часу наймалася з подругами до людей, щоб заробити копійчину на прожиток. Коли повернулася до рідної домівки, то маму свою не застала живою- німці побили так, що вона невдовзі й померла.
Діти проймалися почуттям співпереживання, відданості рідній Батьківщині.
На згадку про зустріч діти подарували Ользі Іванівні власноруч виготовлені проліски та солодощі придбані за рахунок фермера Кашуби Г.В. і побажали, щоб у її душі завжди цвіла весна, розповідали вірші, співали пісні. За що Ольга Іванівна була дуже вдячна.
